Перш ніж розрахувати свою нормальну вагу, поставимо запитання: А для чого взагалі потрібно її знати?

З одного боку психологи стверджують, що треба приймати себе такими, як ми є. З іншого – приваблива фігура, можливість носити стильні речі, сприяє збільшенню нашої самооцінки, робить нас впевненішими, а наше життя емоційно яскравішим і відповідно здоровішим. Крім того, навряд чи хтось із нас бажає придбати такі «хвороби століття», як цукровий діабет, захворювання серця, інсульт… А надмірна вага є одним із провідних факторів ризику в їх розвитку.

Людина з нормальною вагою має максимальні шанси насамперед бути здоровою, а по друге – привабливою зовні.

Вважається, що, якщо не було ендокринних захворювань, ідеальна вага людини – це вага, яку вона мала у віці 20-25 років. Проте внаслідок регулярного перевищення добової норми калорій та малорухомого способу життя, відбувається порушення обміну речовин, що призводить до набору зайвої жирової маси.

Насправді, оптимальна вага це абстрактне поняття, що означає середнє розрахункове значення, яке враховує такі параметри людини як: ріст, вік, статеву приналежність, особливості статури. При цьому в розрахунках не береться до уваги рівень фізичної активності, співвідношення м'язово-жирової маси та інші індивідуальні показники окремої людини.

Знайти точне значення своєї ваги за допомогою відомих формул не вдасться. Проте приблизний орієнтир, на який можна спиратися при зменшенні чи збільшенні маси тіла ми отримаємо.

ІСНУЄ КІЛЬКА СПОСОБІВ, ЯК ВИЗНАЧИТИ НОРМАЛЬНУ ВАГУ:

Формула Брока (французький хірург і антрополог Поль Брок розробив її ще 1871 року) звучить, як "зріст мінус 100" і є на сьогоднішній день найпростішим і найшвидшим способом визначення обсягу зайвої ваги.

Упрощенная версия выглядит так:

Для чоловіків: Ідеальна вага = Зріст (см) - 100

Для жінок: Ідеальна вага = Зріст (см) - 110

Наприклад, зріст чоловіка становить 180 см. У такому разі нормою для нього вважатимуться 180 - 100 = 80 кг. Для жінки зі зростом 170 см здорова маса тіла становитиме 170 - 110 = 60 кг.

Современный вариант этой же формулы выглядит немного иначе, но считается более точным:

Для мужчин: Идеальный вес = (Рост (см) — 100)*1,15

Для женщин: Идеальный вес = (Рост (см) — 110)*1,15

Пример: нормальный вес мужчины с ростом 180 см равен 92 кг, а для женщины с ростом 170 – 69 кг.

Під час розрахунку за цими формулами необхідно врахувати таке:

✓ Для людей 20-30 років обчислене значення потрібно зменшити на 11%, а для тих, хто старший за 50 років - збільшити на 6%.
✓ Тип статури. Вона може бути астенічною, нормостенічною та гіперстенічною. Для астенічної необхідно зменшити обчислену норму на 10%, а для гіперстенічної, навпаки, збільшити на 10%.
✓ Нормостеникам нічого додавати чи зменшувати не треба.

Під час розрахунку за цими формулами необхідно врахувати таке:

Сліпо вірити отриманим результатам не варто, наприклад, особам молодше 18 років, бодібілдерам і спортсменам, які цілеспрямовано нарощують м'язову масу, вагітним жінкам.

Це не розрахункова формула, а вже готова таблиця Єгорова-Левитського, як її ще називають – яка відображає максимально припустиме значення ваги для заданого зросту, статі та вікової групи.

Все що потрібно знати - це свій зріст, вік та справжню вагу. Шукаємо перетин цих параметрів у таблиці і розуміємо наскільки далеко знаходимося від максимально-допустимого значення.

Якщо цифра в таблиці вища за вашу існуючу вагу — добре, якщо нижча — є привід задуматися про спортзал та обмеження в харчуванні.

Розрахунки за даною таблицею коректні щодо більшості людей, за винятком:

✓ професійних спортсменів
✓ вагітних жінок
✓ людей, які страждають набряками та іншими порушеннями, що призводять до перевищення норми ваги

Використовуючи цю формулу можна дізнатися, в якому заздалегідь визначеному діапазоні знаходиться вага людини на поточний момент: дефіцит, норма або ожиріння. Формула розрахунку нормальної ваги тут виглядає наступним чином:

ІМТ = Вага (кг)/Зріст(см)

Для прикладу, при вазі 75 кг та зрості 180 см ІМТ складе 75/1,8 · 1,8 = 23,15.

Отримане за формулою число залишається порівняти з такими значеннями:

● менше 15 – гостра нестача ваги
● 15-20 – недостатня маса тіла
● 20-25 - нормальна вага
● 30-35 - ожиріння 1 ступеня
● 35-40 - ожиріння 2 ступеня
● більше 40 — ожиріння 3 ступеня

Важливо пам'ятати, що розрахунок за формулою Кетле не враховує гендерної приналежності, вікових змін організму та типу статури. Розраховане значення знову ж таки виходить усередненим.

Жирова тканина вдвічі легша за м'язи. Чоловік зростом 180 см і вагою 80 кг може бути як досить повною людиною, так і м'язистим атлетом, однак індекс маси тіла буде однаковим.
Заняття спортом та набір м'язів також підвищує вагу – але із позитивним ефектом на здоров'я. Якщо формула покаже перевищення «нормальної» ваги, то рекомендується орієнтуватися на відсоткове співвідношення жиру в організмі (співвідношення жирової маси до загальної).

Нормальним відсотком жиру в організмі є 14-25% для чоловіків та 15-31% для жінок. Зрештою, високий рівень жиру небезпечний, навіть якщо цифра на терезах ідеальна, так само як і його занадто низький вміст. Адже жировий прошарок регулює енергетичний баланс, виконує захисну та теплоізолюючу функції. У жінок при нестачі жирової маси порушується менструальний цикл та робота репродуктивної системи.

МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ПРОЦЕНТУ ЖИРУ

Вимірювання відсотка жиру за допомогою «розумних ваг» засноване на пропусканні через тканини слабких електричних струмів, аналіз швидкості проходження сигналу і відсоток її втрат. Жирова тканина затримуватиме сигнал, а вода та м'язи проводять його майже повністю.
Хоча метод не вимірює відсоток жиру, а лише порівнює показники із занесеними в пам'ять пристрою середніми цифрами, результат може бути цілком точним. Правильність результату залежить від кількості електродів-вимірників, від температури організму і навіть наявності їжі у шлунку.

Такий метод вимірювання та контролю найбільше підходить для людей, що мають ожиріння.

Спортсмени (і люди з невеликою кількістю внутрішнього жиру) можуть дізнатись відсоток жиру за допомогою каліпера – спеціального затискача для вимірювання товщини жирової складки.

Техніка визначення рівня жиру в організмі за допомогою каліпера проста - спочатку визначається товщина жирової складки на животі, потім вона порівнюється з таблицею. Необхідно також враховувати стать людини — норми для жінок і чоловіків відрізняються.

Найбільш точний, але складний у виконанні метод. Вимірювання здійснюється за допомогою ванни, куди занурюється людина. Потім за обсягом витісненої рідини визначають відсоток жиру. У професійному спорті відсоток жиру визначається також за допомогою більш точних методів системи Bod Pot і сканування DEXA.

Для того, чтобы узнать точный процент жира в организме необходимо полноценное медицинское оборудование.

Існує ще один простий спосіб виміряти відсоток жиру - порівняти себе з картинкою, де зображено тіло з різним об'ємом жирового прошарку.

Використання будь-якої формули для розрахунку ваги або визначення індексу маси тіла завжди буде приблизним та орієнтовним. Безумовно, потрібно знати свої нормативні вагові показники, постійно стежити за їх змінами. Але й розуміти, що улюблені джинси від цих розрахунків самі не налізуть. Тому – ноги у кросівки, гантелі до рук, замок на холодильник і вперед – назустріч результату.